дозвільний

дозвільний
I дозв`ільний
-а, -е.
Вільний, не зайнятий якою-небудь працею. || Стос. до дозвілля (у 1 знач.), характерний для нього.

II д`озвільний
-а, -е.
Який містить дозвіл на здійснення чого-небудь. Дозвільний документ.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "дозвільний" в других словарях:

  • дозвільний — прикметник бездіяльний дозвільний прикметник який дозволяє …   Орфографічний словник української мови

  • дозвілля — я, с. 1) Вільний від праці час; час відпочинку. •• На дозві/ллі у вільний час. 2) рідко. Широке, просторе місце; вільний простір; привілля …   Український тлумачний словник

  • вільний — I 1) (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований); розкріпачений іст., вільновідпущений іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); розкутий поет. (звільнений від пут, неволі, рабства) Пор. незалежний 1) 2) (не… …   Словник синонімів української мови

  • пригоддя — я, с. Дозвілля, вільний час, вільгота …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «дозвільний» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»